Стегновий український одяг

СТЕГНОВИЙ ОДЯГ

Чоловічий:

Гачі (гащі, ногавиці) – це найстаріші чоловічі штани. Вони складалися з двох окремих частин: нижньої, яка обгортала ногу, та верхньої, яка прикріплювалася до талії за допомогою “шворки”. Гачі були популярні на заході і півдні України.

Шаровари – це обов’язковий елемент одягу українських запорозьких козаків.

Жіночий:

Андарак – це спідниця з вовни або напіввовни червоного кольору, з закладеними складками ззаду, які були прикрашені широкою смугою тканинного та вишитого орнаменту. Це було характерно для північної Чернігівщини. Також андараком називали спідниці із смугастої тканини на Поліссі.

Дерга (опинка, обгортка, горботка, фота) – це однополотня розпашна жіноча одежа з вовняної тканини, яка була поширена на Поділлі, Прикарпатті і Буковині. Вона мала багато варіацій у малюнку, кольорах і способах носіння.

Димка (мальованка) – це спідниця із саморобної тканини з вибитим малюнком. Вона була популярна в центральних і західних регіонах України.

Запаска – це найдавніший вид незшитого стегнового одягу. На Подніпров’ї запаски були у формі незшитого однотонного сукна різної ширини, чорного і синього кольорів. Спершу задня частина, яка була ширша і довша, чорного кольору (відома як “сіряк” або “плахта”), зав’язувалася на талії. Зверху закріплювалася друга, вужча і коротша, синього кольору запаска – “попередниця”. На святкові дні молоді жінки носили зелені і червоні запаски. Передня частина святкової запаски прикрашалася тканим орнаментом або вишивкою, розташованими в нижній частині. На Поділлі попередницю рівномірно заповнювали тканим або вишитим орнаментом. У багатьох регіонах також носили фартухи – це запаска із дорогих придбаних тканин, таких як парча, візерунковий шовк і шерсть.

Кабат (сукня) – це яскрава вибита гофрована спідниця у лемків.

Літник – це смугаста червона вовняна або напіввовняна спідниця поліського типу. Вона була популярна на Київщині і Житомирщині, а також на території Рівненської і Волинської областей. Виготовлялася з білого полотна у п’ять-шість полотнищ, складалася у дрібні складки і прикрашалася широкою горизонтальною смугою тканинного орнаменту червоного кольору.

Плахта – це частково зшита, розпашна святкова жіноча одежа для українців середнього Подніпров’я. Плахта складалася з двох полотнищ (гривок) відбарвленої клітчастої вовняної саморобної тканини. Ці полотнища зшивалися наполовину або на дві третини. Зшита частина плахти покривала спину, а незшиті крила (криси) перекладалися і вільно висіли з боків. Іноді передні кути плахти, так само як і обгортки, підпіднімалися під пояс. Незшиті кінці-крила позаду розкривалися і знизу видно було зшиту частину плахти.

Фартух – це біла полотняна спідниця у бойків. Вона прикрашалася вишивкою (відомою як “цирка”).

Шорц – це біла спідниця зі смугами яскравих кольорів на Львівщині.