Український жіночий одяг

Форма і деталі українського жіночого одягу дуже різноманітні. На таке різноманіття вплинули і регіональні особливості, і багаті традиції українського повсякденного та святкового життя. Своєрідність жіночого костюма виявляється і в крої предметів одягу, і в загальному силуеті вбрання, і в складі частин костюма. Відзначається також різноманітність кольорових поєднань, декоративних обробок та прикрас.

Вишиванка

Основою українського жіночого одягу є сорочка з лляної або іншої натуральної тканини, оздоблена вишивкою, тому її називають вишиванкою чи кошуля. Раніше це була довга сорочка, яка на більшій частині території України шилася цілісною. На Закарпатті сорочку шили з двох частин: нижня частина була з більш щільної і практичною тканини, а верхня частина з тонкої і нарядною.

По тому, як носила молода жінка вишиванку, можна було бачити, заміжня вона чи ні. Незаміжні дівчата носили вишиванки з барвисто вишитим подолом поверх спідниці, підперезуючись сорочку красивим поясом. Після сватання низ вишиванки забирався в поневу - спідницю особливого крою з шматків вовняної тканини.

Натільний український одяг

НАТІЛЬНИЙ ОДЯГ

Сорочка – це один із найстаріших елементів одягу. У минулих часах сорочка була єдиною формою одягу для дівчат і хлопців до досягнення певного віку. Чоловічі і жіночі сорочки пошиювалися з полотна різної якості, залежно від їх призначення і фінансового стану родини. Основними видами сорочок були тунікоподібні, з плечовими вставками, з довгими рукавами і з кокеткою. В залежності від регіону сорочки прикрашали вишивкою, мережкою або гаптуванням. За зразком вишивки можна було визначити місце походження людини, її вік і соціальний статус. Традиційно було покладено на дружину обов’язок забезпечення родини сорочками.

Цікаві факти про український вінок

 

5 цікавих фактів про вишиванку

1. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.

2. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.

3. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. До появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

4. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

5. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

Вінок — культурний символ українського народу

 

Український чоловічий одяг

Традиційний чоловічий одяг українців - конопляна або льняна сорочка і вовняні штани. Сорочка часто використовувалася як верхній одяг. Головною відмінністю української сорочки є наявність пазушки - невеликого розрізу спереду з вишитими візерунками. Вишивали на пазушці чорними і червоними нитками.

Чоловічі вишиванки могли бути з низьким стоячим або широким відкладним коміром. Застібалася така сорочка на ґудзики або шворки.

Лекторій про традиційне народне вбрання

 

Український національний одяг